Серед ночі
Серед ночі -- після полуночі,
десь гуляють сумні карі очі.
А до сходу сонця уже стоять
як вуха далмата. -- Підняті!..
Не думають вони про щось,
як то кажуть непідкупні ступні
-- самі собою... Чи то на гору,
чи то на низ. Дивись і бачиш.
Полювали, полювали... Грали!
На когось чекали. Не діждали.
Заспівали пісню сумну, впали.
Карі очі так щастя й не взнали!
Стежинки малювали по дорозі,
по якій топталися безмірно. Не
так як чумаки часів минулих, а
як та німфа шукаючи рибалки!..
І шукали... Не знайши!.. Пішли.
Пішли так як прийшли! Не знали
що доля їх не є ж другі, а вони.
Карі очі, в собі є вуличні ліхтарі.
Серед ночі -- після полуночі,
десь гуляють сумні карі очі.
Стежинки малюють по дорозі ---
за ними ж виглядають на порозі,
Серед ноч-
© Copyright: Микола Щома, 2010
Свидетельство о публикации №110022804437
Свидетельство о публикации №110022804437
Рецензии