Летять в тра, невгаму ться Америка,

 Летять вітра, невгамується Америка, не зна що робить Россія, але нікто і ніщо не зможе заподіяти лиха моїй країні  бо вона квітне , та тільки в мріях. Моя кохана  Україно,   треба дивитисьна на тебе тільки з пташинного польоту щоб побачити увесь твій діамантовий скарб рідної землі Але в твого народу нема крил, та мабуть вже і сил, та  ти у кожного в хаті  на долонях ,треба тільки включити новини.Презеденти дбають за свій народ  ось Кравчук оставив на згадку про себе кравчучку  Кучма підказав народу що можна топити і голкінням  бджоли Ющенко  гудуть двадцать чотири години на добу,чисті руки роздають  мед бідним дітям  а Янукович узявся виправити їхні помилки проводе реформи    Та депутати не відстають обіцяють, народ співа, садочки цвітуть,Ось за третью дитину  скоро дадуть пятьдесят тисяч і мабуть бідних дітей в країні буде більше Та я турбуюсь чи хвате у призидентів солодких обіцянок на всих , як що кожен день підсоложувати   новини , та чи такі вони вже і солодкі.За вікном капіталізм а Ленін стоїть на постаментах мабуть влада благодарна йому за те що він їх зробив богатими бо цар би цього не дозволив  Заводи розікрали, гроші у людей забрали, колгоспи та селян знищують, мабуть помста коммуністам за розкуркулювання.. Все вертається назад, народу свободу і землю на деякий час , депутам заводи і трактора , відмінили колгоспне крепостне право, обісрали всих хто був до них,  вилізли  на гору але вимазались в своє ж гівно і від них тхне не дуже приємним . Хочу  я спитать у нових панів а що ви зробили за ці роки для людини крім того що ви їх обікрали , чого варта  свобода як  не маєш роботи. Ні  не знаю що  робиться але це не ті події які можуть країну зробити багатою а людей счасливими. Та деякі які люди саме за таку країну мріяли, гуляй як вітер , роби Що хочиш , їздь по тротуарах ,міліція біля депутатів, сери де заманеться, секс з дітьми дивись скільки захочеш, очі заливай горілочкой а то ще побачиш негаразди в країні, діплом купуй а то не візьмут прибиральницею та хіба це не рай ,отакий рай  для бідних. Багатії  за кордоном , їх  діти вчаться  в оксфардах,  гроші в швейцарських банках щоб народ не забрав назад .Тепер для тебе проста людина ніхто ніколи більше не построїть дім як це було колись. Кому паотрібна воля де ти ніхто і  нікому не потрібен . Ти ріжеш залізо, ніхто тебе не ловить бо когось збагачуєш і знищуєщ свою країну. Тобі дали на пай одну шлакоблочину у фундаменті а ти ломаєш сарай, люди мруть а ми розбираєм їх хати на магазини багатіям  все  це на користь новій владі.Ось як хитро підсунули свободу. Це не німці розікрали все, це не французи поділили  все майно на ваутчери, це рідні брати надурили свій бідний народ, це ті хто веде своїх людей  через терен риночної економіки та драмократіїї.
 Коли це таке було, та чи буде ще , щоб рідні брати Росіянє стали ворогами , ті хто балакають з  нами  на   зрозумілій мові  , затоваришували  з тими кого не розумієм  кому ми не потрібні за три копійки, хіба наша земля  .  Депутат співа це я можу збагнути, та чого співа мій народ, мабуть платять.Ті кому не платять їдуть геть з країни віддавать тепло своєї  душі чужим,  мабуть гарним людям, бо  є такі які їх не вигоняють дають заробити хліб.
Що це за лихо що за біда
Що на погостах  багато сліда
Що матері плачуть за долей дітей
Бо маєм в країні  паганих людей
Чи можна збагнути чи можна терпіть
Хтось горе горілочкой може залить
Багато не в силах пройти це життя
Бо люди в країні це наче сміття
Ніхто не зробить країні стільки лиха, скільки роблять сами люди які стали охочі до легких грошей, які за гроші продають совість, та знімають шляпу і пишаються тими хто їх обікрав. У цього народа гірке минуле і нема майбутнього. Ніяка демократія з риночними відносинами не зможуть допомогти. Тільки відстоювання своїх прав на майдані кожну хвилину,  кожен місяць а якщо треба то і роки, тільки не мовчати бо цей біль розтягнеться на століття або більш. Ніхто нам не зможе вказати порятунок крім як біль  який наповнює наші души кожну мить . Та хай кожен задумається  скільки ще терпіти  як що завтра можно вже почати жити, хай у боротьбі але жити . Кожен в душі має ліхтарик який  вкаже дорогу в темряві брехні до того гарного чого хочеться кожному з нас. Країна це кожен з нас, вона залежить від зовсім маленького вчинка даже такого як, куди кожен з нас викине сміття  буде вона чистою чи ні,  а насам перед від чистоти наших думок ,як що ми так живемо то в цілому з нами усіма  щось не гаразд.Якою ми хочем побачити країну завтра, коли ми кожну мить бачимо  пьяних підростків ,не вже ми такі дурні надіємся на чудо.
Ми раби вони люди- це їхній сценарій
Раби чи люди- це наш вибір
Європа вказує дорослим людям в україні як жити . хіба ми не в змозі сами вирішити своїх проблем, хіба нація не в змозі почиститься від ворів на державном  уровні.

Хіба у нас ясла повні
Хіба ми повинні терпіти
Вони так щебечуть зовні
Що нам би в раю вже жити.

Вони на перед вже знають
Який нам зробити крок
Хіба ці сімнадцять років
Не є нам усим урок.

Так може знімайся народ
Бо  поки тобі мовчати
Нашо по вуглах шепотіти
щоб  в хаті від болю кричати.