Мой путь

 На шлях я вийшла ранньою весною
І тихий спів несмілий заспівала,
А хто стрічався на шляху зо мною,
Того я щирим серденьком вітала:
“Самій недовго збитися з путі,
Та трудно з неї збитись у гурті”.

Я йду шляхом, пісні свої співаю;
Та не шукайте в них пророчої науки, —
Ні, голосу я гучного не маю!
Коли ж хто сльози ллє з тяжкої муки, —
Скажу я: “Разом плачмо, брате мій!”
З його плачем я спів з’єднаю свій,

Бо не такі вже гіркі сльози — спільні.
Коли ж на довгому шляху прийдеться
Мені почути співи гучні, вільні, —
В моїй душі для них луна знайдеться.
Сховаю я тоді журбу свою
І пісні вільної жалем не отрую.

Коли я погляд свій на небо звожу, —
Нових зірок на йому не шукаю,
Я там братерство, рівність, волю гожу
Крізь чорні хмари вгледіти бажаю, —
Тих три величні золоті зорі,
Що людям сяють безліч літ вгорі…

Чи тільки терни на шляху знайду,
Чи стріну, може, де і квіт барвистий?
Чи до мети я певної дійду,
Чи без пори скінчу свій шлях тернистий?
Бажаю так скінчити я свій шлях,
Як починала: з співом на устах!

22 мая 1890 Леся Українка.

          
              Перевод:

На путь я вышла раннею весною
И тихо, робко песню я запела.
А если кто встречался там со мною,-
К нему я с сердцем искренним летела:
   -Самой не долго сбиться мне в пути,
    А вместе нам трудней с него сойти.

Путем своим иду я, напеваю,
В словах не надо вам искать пророка.
Я голос свой негромкий отпускаю!
И если у кого-то жизнь жестока,-
Скажу я:
-Плачем вместе, брат ты мой!
И к плачу я прибавлю голос свой.

И слез тогда не видеть точно горьких.
В пути же долгом если мне придется
Услышать слов свободных, пений громких,-
В моей душе для них Луна найдется.
   А спрячу я тогда свою печаль
   И там свободной песни мне не жаль.

Когда я взор на небо устремляю,-
То звезд там новых я искать не буду.
К свободе, братству, равенству взываю,
Средь черных туч хочу увидеть чудо,-
   Те три святые в золоте звезды,
   Что столько светят людям для судьбы.

И разве только тернии в дороге,
И путь любви не выстланный цветами?
И цель меня как встретит на пороге,
Иль путь закончу с голыми руками?
   А путь желаю я закончить так,
   Чтоб как в начале было: с песней на устах.