Янтающ

Янтающ

Так будем звати лісовий кущ.
Янтающ родився після дощевих
великих вибухів природи. Без угоди!

Тоді часи були недоброї пригоди.
Найлучші зимові доходи лісових ялинок
не зеленіли вже. Гриби родилися
а на полях пшениці не розцвітали
та ягоди в садах домашних не квітали!..

Вихідні діти все більше прибували.
Казали "нове коліно треба будувати"
--- підняти країну на висоту: під небо!
Ось так зірвали корні всеї пшениці;
лишили кукіль розсіяний в кожній дільниці.

Навіть трава не зеленіла вже!
До неї промінь сонця не допускали
--- казали "нові долини побудуєм"
а все старе, те що не є подібне, поміняєм!
Та й поміняли ні на що. А нічого збудували.

Збідніли землі вільні припаси.
Хтоб сіяв хліб та жовтеньке жито жав,
уже давно не бачити під синім небом.
Граблі згребли, скллали на віз та одвезли
--- кудись далеко!.. Кажуть на другі береги!..

І в такій суті зредагували Янтающ-а.
А він, для мене, на справді є Ющтаян.
Надів грибовий вишиваний шарафан ---
що має широкий та глибокий карман.
А в нім і заховає свій тайний "turban".