Скажу - прощай!?
– Роки проходять, бачимося рідко
І серце потерпає від туги.
Лице в печалі, вже дивитись гидко,
А голова – засмічені луги.
Крилаті думки линули за хмари.
Слова пішли струмком за небокрай.
А почуття – похожі на примари
І їм покласти вже потрібно край.
Ця мить побачень і чекання роки,
Розорами порізали чоло.
Кульгають. Вже затихли в часі кроки.
Нема кохання. Все перецвіло!?
Стоїш ти на пероні серед ночі.
Чекаєш. Двері відчиняються вагона.
О! Ці прекрасні, тихі, милі очі!
Одні єдині! – у пітьмі перона.
2010р.
© Copyright: Катруся Степанка, 2010
Свидетельство о публикации №110022700464
Свидетельство о публикации №110022700464
Рецензии
Да, свежайший, хоть события давние.
Бог в помощь!
Катруся Степанка 16.04.2010 15:22 Заявить о нарушении
Бог в помощь!
Катруся Степанка 16.04.2010 15:22 Заявить о нарушении