Тихим шелестом листя,
Ще не нарожденого
Із ще не розкритих бруньок,
Лагідною білою котячою спиною,
Вусами білими,
Білим хвостом.
І взагалі, більше сонця в квартиру!
Більше вітру, і пам’яті, і весни!
І неба! І голубiв у те синє небо,
Щоб танець демострували свій тим,
Що забігли до тихого парку,
Ще не сполоханого людьми,
Ще не втомленого думками,
Раннього парку.
Весною жадаю весни.
Поволі крики душі.
А у відповідь
Стрімке відлуння води,
Ще сонної та холодної.
Бажаю весни. Бажаю весни.
Бажаю весни
© Copyright: Тэта Браян, 2010
Свидетельство о публикации №110022701146
Свидетельство о публикации №110022701146
Рецензии