Чернетка
...Навіщо ти назвав мене пророком,
І хочеш зазирнути у мій світ?
Чому стаю сумнішим з кожним роком
Тобі потрібен неодмінно звіт?
Я кожну ніч дівлюся у безодню,
Крізь погляд в сни вдирається вона.
Душа хильнула келих сірководню,
І за махсом розгорнута війна.
І лиха тінь у далі на парсеки
Стрибає через чорний іншосвіт,
І гавкіт псів, ланців сталевий скрегіт,
Що їх тримають, дикий сміх Ліліт...
Ти хочеш зазирнути у безодню?
Дивись у мого тіла мікроскоп
Крізь лінзу серця розумом холодним.
Вона тобі постукає у лоб...
Ти певен?
© Copyright: Александр Зубрий, 2010
Свидетельство о публикации №110022600390
Свидетельство о публикации №110022600390
Рецензии