Щось нагаду

Існують ті дні, коли бажання покинути пустий дім
переповнює кожну хвилину твого погляду..
Та одинокій вітер відходить в безмежні теплі дні..
весна надслиє свої бажання..
Відвертості заполонили наші душі..
тепер досить того, що ми існуємо
досить того, що я знаю про тебе...
сховатись від бурхливої фантазії.
перетнути межи реальності, відіслати листівку,
сказати, що вже давно розриває твої думки,
сни... про нас...
Сьогодні, насправді ще щось залишилось..
але ніхто не подарує мені правду, істину...
, що давно ми забули зустрітись...
вже давно ми мали домовитись..
Існують таки речі без яких моя душа незможе продовжувати говорити,
вона шепочить тобі... просто залиш повідомлення..
я обовязково відповім..
я знаю... буваю суворою..теплою...гірькою...
мяга...безтурботна..егоістка..
але в мене десь там заховалось бажання забути минуле..
та відпочити посеред озер сьогодення... відкрити пляжку майбутнього...
та відворити на шматку паперу всі свої почуття.. як все тремтит..
світ залишає нас у спокою..
давай відправимось на скромну вулицю, посередині нашого міста...
та будем насолоджуватись один одним...
просто.. ти... та моя душа...