невдахи
Невмілістю припорошені...
Можливо, їм бути судилося
Невдахами від народження
Її забувала матір,
Його залякали кризами
З таким колосальним гартом
Вони обирали ризик
Вечері зі смаком спирту
У затишку між парканами...
Не хочеться говорити,
Немає про що мовчати.
В повітрі панує відчай
І привид її кохання,
І все в цьому світі свідчить
Про помилку не останню
За даними екзітполів
Вони задихнуться в січні.
Його ігнорує вся школа,
Її ігнорують місячні.
23.02.10
Свидетельство о публикации №110022400625
Александра Очман 24.02.2010 23:51 Заявить о нарушении