сльози

Похмуро дивися – я знов пересолила,
А я забула вже де й сіль у нас.
То сльози, любий мій, то сльози, милий,
Лиш ними я підсолюю щораз.

Ти вікна зачиняєш, бо волого,
Та ця вологість зовсім не з вікна.
То сльози, мій коханий, лиш від того.....
Та я тобі нічим не дорекла.

Я пробачаю всі твої образи.
Я пробачаю все, що буде ще...
Я пробачаю, але знов....щоразу,
Сльоза солона по щоці тече.


Рецензии
Та хиба ж можна стильки пробачаты,
На Свити трэба Ж Щастя зустричаты,
Тай жыты у покои кожный дэнь,
Спивай ТЫ кращэ лагидных писэнь.

Ой,друзи,що то за любов,
Що добройи Людыни портыть кров.

Надземный   19.04.2010 22:51     Заявить о нарушении
Столько нельзя...потому и стальное терпение порой не выдерживает. Не выдержало... Хотя, умение прощать - качество хорошее, жить помогает)
Спасибо Вам!)

Оксана Спасова-Бойко   20.04.2010 00:34   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.