МОРАЛЬНИЙ КОДЕКС. Стаття 24. Впадання в дитинство.
Ви бачили у білу днину
Крізь листо-лозяні віконця,
Коли із неба промінь линув,
Веселку стиглих ягід сонця?
Дівочі лози винограду,
Я доторкнусь до вас рукою,
Я тут під вами поруч сяду
І спогади помчать рікою.
Як у промінні порошинки
Мене будили з сонцем вранці,
Збирались в стовпчики-світлинки,
Кружляли у якомусь танці.
Як влітку вдень, де трави в полі,
Вгорі звеніли мушки божі,
Лежав я - пастушок на волі -,
Мені ці дзвони й досі гожі.
Ви чули про комах барвистих,
Що там такі різноголосі
Від крилець їхніх променистих?
Мені ці співи гожі й досі.
І десь тоді літа дівочі
З'явились у відлунні літа,
Про щастя щось співали очі,
А нині поруч - Афродіта.
Там, під вікном старої хати,
Висять життя червоні бочки,
Тут з міста любо побувати,
А сонце лине крізь листочки.
Село Подвірне, Буковина.
Моральний кодекс. Стаття 24. Впадання в дитинство
© Copyright: Иван Здерчук, 2010
Свидетельство о публикации №110022302405
Свидетельство о публикации №110022302405
Рецензии