Моральний кодекс. Стаття 22. Видривання вид земли

Иван Здерчук
МОРАЛЬНИЙ КОДЕКС. Стаття 22. Відривання від землі.

Як я вийшов від Марії
У зимовий ясний день,
Політати були мрії
І тому я став на пень.

Відштовхнувся ввись ногами,
Підлетів у висоту,
Над блакитними снігами
Споглядати красоту.

На подвір'ячко до мами
Приземлитись я хотів,
Тільки вітру криголами
Потягнули до полів.

Я, мов парус, що на хвилі
Моря білого зими,
Злинув у простори милі,
Де колись ходили ми.

Присніжився серед поля,
Гір хребет де бовванів,
Ось оце і була воля,
Що приходить в п'єсу снів.

Сніг іскриться, мов намисто,
А сніжинки-зірочки -
Не прим'яті, в полі чисто,
Ніби прані сорочки.

Сонце - низько, не кусає,
А всміхається ясне,
Полетів би понад плаєм,
Та боюсь, що сон мине.

Цей політ - мандат за віру,
За молитву перед сном
І за скляночку кефіру,
Що була з порожнім дном.


© Copyright: Иван Здерчук, 2010
Свидетельство о публикации №110022209392
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Иван Здерчук
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Иван Здерчук