Вона була

Я не підписую листів і повідомлень.
Слова мої відчуєш серцем ти.
Я анонім, давно тобі відомий,
Присуджений навік до самоти.

Живу тобою і живу для тебе,
В омані неможливих сновидінь.
І руки простягаючи до неба,
Я не збагну – людина я чи тінь?

І знову сумоти самотня сірість
У метушливу днину привела.
І так безвинно пролунала щирість
З двох слів, услід мені: “Вона була…”


Рецензии
Ой, Оксаночко, як твої вірші сердце на частини рвуть...

Валентина Яроцкая   24.11.2010 21:32     Заявить о нарушении
Всё проходит, Валюш...а стихи остаются.
Спасибо за твоё чуткое сердце)

Оксана Спасова-Бойко   08.12.2010 02:58   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.