Блукаюча зоря

І ось вона, блукаюча зоря,
сміється та виблискує на небі,
а ти сидиш, неначе не своя,
неначе нічого тобі не треба...
нехай навколо обійма пітьма -
зоря світитиме твою дорогу
і світло килимом кидатиме під ноги...
вона - твоя.
Мрійливе марення заплющує
повіки,
дзвіночок голосу
по ниточці веде,
вона - блукаюча зоря,іде
й ніхто не викривить її орбіту.
тебе знайде, тебе освітить,
до долі нишком приведе.
щоб ні один холодний вітер
не погасив вогонь твоїх очей,
не вбив душі твоєї квіти,
вплете в волсся своє світло...
і вирве з буднів пилу і речей.


Рецензии