В твоiй руцi запалена свiча,
Вона горить не тiльки для печалi,
Вона символiзуе плин життя,
Яке минае, плинучи у далi.
В твоiх руках е сила неземна,
А розум твiй пiдсичений тяжбою.
Крiзь серце льеться плекана Любов,
Й сила Свiтiв, що вiддана з тобою.
Як син Свiтiв у наш прийдешнiй день,
Вiдкривши дверi, увiйшов жаданний,
Спасiнню душ ти вiдданний, як Лель,
Вiддавши серце i земне кохання.
Знов плине час без жодного жалю
I забирае у життя хвилини,
Тобi даруе всесвiт далину,
Безсмертя час не дiлячи на днини...
Посвящение... не моё,.. но мне...
© Copyright: Веселов Александр, 2010
Свидетельство о публикации №110022101680
Свидетельство о публикации №110022101680
Рецензии