В очі я твої дивлюсь
То суворі, то грайливі.
В них ніяк не розберусь,
Бо занадто вже мінливі.
Знов пишу свої віріші,
Не заснути серед ночі.
Очі ж - зеркало душі,
Диво з див - жіночі очі.
Можуть в нашому житті
Ніжним поглядом погладить,
Як лишивсь на самоті,
У самотності розрадить.
Можуть,якщо є вина,
І рядном змокрілим вкрити,
Душу висушить до дна,
Приглушити,навіть вбити.
Що ж,я знав в очах твоїх
В новій зустрічі побачу?
Хоч би не лукавий сміх,
Хоч би не сльозу гарячу.
Все ж відкриюся тобі:
Щастя - ранком й серед ночі
В час веселощей й журбі
Бачить поруч щирі очі.
Насідає раптом страх.
І чому?Причин не знаю,
Ніби я в твоїх очах
Смертний вирок прочитаю.
В очі я твої дивлюсь:
То веселі,то журливі,
Одного лише боюсь -
Не були б вони зразливі.
ОЧ
© Copyright: Убит Любовью, 2010
Свидетельство о публикации №110022101268
Свидетельство о публикации №110022101268
Рецензии