***
Ни солнышки, ни даже рыбки,
Всё это – женские ошибки!
Мужчины к женщинам нежны...
Что ж нужно, только лишь услады?
Касанья тел, любви разгулы,
Чтоб было с кем уйти в загулы?
Нет, для того, чтоб была рядом.
Порой наивна и пуглива,
Порой строга и своенравна,
Да, нет родней её и славно,
Что ждёт, хотя, порой сварлива…
Тепла не жалко ей нисколько,
И верит (может правду знает…),
И нежностью своей ласкает,
Вот, взглядом сердце точит только…
И пусть всегда мужчина будет,
Пусть перепробует нас – разных,
Тех, что дают, и тех, что дразнят,
Но, пусть одну лишь не забудет.
Её он назовёт судьбой,
Устав от жизни и скитаний.
К ней прилетит он на свиданье,
Что бы от всех укрыть собой.
Ми - кицьки, рибки, ягідки, лапусі
Чи лялі, зорі, сонечка, манюсі...
Це вигадка для всіх - чоловіками,
Для чого? Може й знаємо ми з вами?
Забув імя (багато їх), й боїться,
Образити, тому і кличе - "киця".
А може секретарка подзвонила.
У відповідь (шифрується): "Що мила?"
У сон прийшла оголена Гануся,
Не можна на імя, шепчи: "Лапуся",
З дружиною кохаючись на морі,
Кричи в екстазі: "Ти чудова, зоре!"
Як важко чоловікові без жінки,
І ходить біля кожної навшпиньки,
Та тільки для розваг, чи за для тіла?
Холодну душу жінка відігріла!
Закохані ті очі - зорі щастя,
Вона хоч і манюня, та з напасті,
Врятує, хоч і ляля, та у ділі
Підкаже, не одні отак вціліли...
----
Серо, стыло, небо вяло
Опускается на лужи
И полощит облака...
Почему-то так устала,
Ей никто сейчас не нужен!
Рвёт сосуды у виска...
Тишине открыты двери!
Только мужа всё достало,
Не желает помолчать...
И пытается измерить
Равнодушие "причала",
Перечитывая чат...
И отыщется причина
Поругаться хоть немного:
От зари и до зари...
Ох, назойливый мужчина,
Хоть кричащий, но нестрогий:
Гаснет он на "раз-два-три"!
А затем давай мириться
И по-детски, взяв мизинчик,
И в постеле: хоть разок...
Как не бейся, жаро-птица,
Но налит в бокалы винчик,
И любимый твой у ног...
Словно кошка и собака?
Как сравнение не точно,
Если ссоры нипочём!
Если смех заставил плакать,
Если счастье в доме прочно:
На цементе - кирпичём!
(3.10.17)
Свидетельство о публикации №110021808236
Перевод:
Чоловікам кішки не потрібні,
Ні сонечка, ні навіть рибки,
Все це - жіночі помилки!
Чоловіки до жінок ніжні...
Що ж потрібно, лише втіхи?
Торкання тіл, любові розгули,
Щоб було з ким піти в загули?
Немає, для того, щоб була поруч.
Часом наївна і пуглива,
Часом сувора і норовлива,
Так, немає ріднею її і славно,
Що чекає, хоча, деколи сварлива...
Тепла не шкода їй анітрохи,
І вірить (може правду знає...),
І ніжністю своєю пестить,
Ось, поглядом серце точить...
І нехай завжди чоловік буде,
Нехай перепробує нас - різних,
Тих, що дають, і тих, що дражнять,
Але, хай одну лиш не забуде.
Її він назве долею,
Втомившись від життя і поневірянь.
До неї він прилетить на побачення,
Що б від всіх вкрити собою.
Глебовы 25.06.2013 12:32 Заявить о нарушении
Елена Каминская7 25.06.2013 20:48 Заявить о нарушении