Моральний кодекс. Стаття 13. Потурання контрабанди
Поїзд із Ларги насилу прибув,
Запах цибулі продай мені, торбо,
Поїзд вагітний народить юрбу,
Я загублюся у віниках з сорго.
-Що наробили,- сказало відро,
Повне малини, прикрите від мита,-
Жили, як жили, не думали про
Те, шо у рай буде стежка розрита.
Я - за знедолених, мовби стіна,
Їм співчуваю, як чую команду,
Взяв я у діда дві пляшки вина
І приховав від біди контрабанду.
Піде з Ісусом із митників хто,
Кинувши здирництво, жінку і діти?
Радість розділить і горе з Хрестом,
Другим Матвієм йому пломеніти.
Тільки скоріше наш Понтій Пілат
Дачу встругне на сто сорок гектарів,
Віники взявши, малину і сад,
Не переймаючись втіхами нарів.
Чернівці, 1999 р.
Свидетельство о публикации №110021800791