Веселка в очах
Щось дивне і невагоме..
Я сказав Тобі "привіт"..
Світ на секунду зник..
Шкода, що не можна заглянути в очі смерті,
Побачити красу її чорної усмішки.
Чому всі люди такі вперті?
Піду додому мабуть пішки...
Люди. Чужі обличчя. Всі різні,
А яка мені різниця?
Я самий, і воні самі,
Самі по собі, це моя таємниця...
Крок за кроком,
Доля підвласна мені,
Побачив своє відзеркалля в калюжі ненароком,
Відблиск веселки в очах... Залишу його лише собі.
Минуле - майбутнє,
Дорога назад і вперед,
Це все, на місці стою,
Піду збирати мед... Мед вашого життя.
Свидетельство о публикации №110021807392