Сивiло небо над барвистим полем

Сивіло небо над барвистим полем,
Сивіли очі в темну далечінь,
Усе, що було, замикає коло,
І створює просторів мертву синь

Сто років, як померли всі надії,
Сто смертних, страшних скоєних речей,
Немає смутку, жалю, страху, мрії
Ах, лиш би світ пішов з моїх очей

Сивіло марево розстріляної втечі,
Сивіло марево кохання напрокат
Ти так і робиш ці жахливі речі,
Ти – мій спаситель, моє щастя, власний кат,

Я не мовчу, щоб слово вибирати,
Я не мовчу, щоб думати передчас,
Я не мовчу, щоб жить чи помирати,
Я не мовчу за долю чи за нас!

Мовчу за синь я над барвистим полем,
Мовчу я за розстріляні думки…
Те, що мені колись здавалось горем,
Те все тепер для мене тільки ти….!


Рецензии
до чего же красивый язык!
вслух,только вслух!!!
спасибо

Отец Караколь   18.02.2010 01:52     Заявить о нарушении
О да, язык великолепен!
Хотя многие его недолюбливают чисто из политических взглядов, но вообще он, конечно, неповторим!
Вам огромное спасибо за прочтение! Я польщена!

Круэла Флад   18.02.2010 12:49   Заявить о нарушении
поправлю Вас--не многие недолюбливают,а горсточка сволочей,заполонивших интернет форумы,политического толка.
И если на сто миллионов таких всего тысяча,то и хрен с ними,пусть недолюбливают)))

Отец Караколь   18.02.2010 13:09   Заявить о нарушении