Все так само, ніщо не змінилось
Ті ж дороги і ті береги
На обличчі сльозинка скотилась.
Цей край, Боже, прошу бережи.
А берези стрункі та високі
Чешуть вітром зелені гілки
Скільки днів не пройшло, скільки б років
Цей край, Боже, прошу бережи.
Соловейко співає в садочку,
Розпустилися мальви-квітки,
Все навколо, немов у віночку.
Цей край, Боже, прошу бережи.
Вітер трави у полі колише
Було так і так буде завжди
Рідний край я в думках не полишу
Цей край, Боже, прошу бережи.
17.07.03р.
Цей край, Боже, прошу бережи
© Copyright: Ксения Фуштор, 2010
Свидетельство о публикации №110021804439
Свидетельство о публикации №110021804439
Рецензии