Ганні Осадко
Поки донна лоскоче Харона на березі Стіксу
Вже вагітна любовью зі смаком полину і м'яти
Вже коханого вбито в розмаї садків Придністров'я
А у наших садках коронація рівна до страти
Тож бувай моя донна,
стрибай в почуття і не бійся
Бо не гоже красуні топитися у водоспаді
Світ потоплено в крові
Та в мене зосталась надія
Що ти прийдеш,
нехай з ковалем, та моїм камерадом
З тим кто чекае на нас,хто дивится на нас
як у кіно,божевiльню, чи пошту.
як вертер закохано правлю лист
прощавай, чого б це
мені не коштувало
і решта спогадів, зайвий біль
в бруківку втоптати минулі клопоти
Наші відносини, це двобій,
що в глядачів користуеться попитом
Донна Харон
© Copyright: Тереза Славович, 2010
Свидетельство о публикации №110021708907
Свидетельство о публикации №110021708907
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.