Скаженою зливою б’ю по плечах.
Липневим промінням у вікна палаю.
Удень мене чуй! Відчувай у ночах!
Почуй! Зрозумій! І пробач…Я благаю!
Я з рук твоїх вирву вітрами листа.
В осінніх дощах потоплю твої сльози.
Не треба! Не стій біля цього хреста!
І не перечитуй скорботної прози…
На груди мені вже поклали плиту.
Отямилась раптом! Злетіти хотіла!
Морозом тобі візерунки плету…
Пробач… Я запізно усе зрозуміла…
Мені до життя не знайти вороття.
Злилися із небом блакитні вітрила.
Відчуй! Розкажи про моє каяття!
Щоб більше ніхто не зламав собі крила!
Каяття самогубця
© Copyright: Оксана Спасова-Бойко, 2010
Свидетельство о публикации №110021702627
Свидетельство о публикации №110021702627
Рецензии
да... скажу честно, понимаю не дословно, но и то, что понимаю - впечатляет, аж украинский язык хочется выучить
искренне,
Крылатый Странник 17.02.2010 21:42 • Заявить о нарушении
искренне,
Крылатый Странник 17.02.2010 21:42 • Заявить о нарушении
Ну, если мои стишки, сподвигнут на изучение языка, значит жизнь прожита не зря)) Спасибо огромное за такой отзыв) Оч приятно)
Оксана Спасова-Бойко 18.02.2010 00:14 Заявить о нарушении
Оксана Спасова-Бойко 18.02.2010 00:14 Заявить о нарушении