У дотиках н1жних
намріяна ніжність бажання терпкого...
Щоб пити її - мабуть, ніч закоротка.
В ній пристрасть волога цвіте веселково.
Вона квітне юно - у дотиках ніжних,
в сплетінні обіймів любовного шалу,
у золоті знань про кохання некнижних
для двох - котрим ночі цієї замало.
В пелюстках троянди ховати цілунки...
Запестивши щедро, щоб плакала щастям
щоночі... Та ніби востаннє, як трунку,
любові напившись - святого причастя…
Свидетельство о публикации №110021603836