Сонце-Мiсяць...

Як листя кленів, опадають зорі,
Не всі бажання здійснюють вгорі.
І там, з небес, що місячно-позорі,
На нас світила дивляться старі.

А час іде – роки, віки-століття –
Для них вони проходять, наче мить.
І вище за усяке верховіття –
Туди наш сміх, я вірю, долетить.


Рецензии