Лютує лютий за вікном,
Мете, та свище…
Краса казкова за селом,
Що зветься Городище.
Над стріхою, мов мана – дим,
Він розчиняється в повітрі…
В думках і я, там поруч з ним,
Теж тягнусь, мов омани вище…
Аж, до самісіньких зірок…
У снах своїх літаю,
І розумію поміж строк,
Фортуна не лякає…
Лютує лютий за вікном,
Межа зими з весною…
Що вишиваним рушником,
Лишається зі мною…
Автор Геннадій Сівак.
15 лютого 2010 року.
Лютуe лютий за вiкном...
© Copyright: Геннадий Сивак, 2010
Свидетельство о публикации №110021600148
Свидетельство о публикации №110021600148
Рецензии
Схоже ми одночасно написали своi вiрши.
Генадiе,я думала i(менi трошки соромно,але)
не зовсiм эрозумiло з оманами. девясил или обман?
у самому розпалi лiто,
куди нi глянь,вiрують квiти,
такi яскравi,рiзнобарвнi,
про них ми мрiяли у травнi.
хоч лiто чудове наше око й милуе,
вiд спеки стомилися,хай вже минуе.
прохолода най прИйде бажАна,жадАна.
милуватимуть очi квiтучi каштани.
а там i зима вкрие все бiлим снiгом.
й ми будемо знов сумувати за лiтом.
дуже приемно познайомитися,вашi вiршi менi подобаються.
з повагою,Галина.
Галина Климентовская 30.07.2010 02:25 • Заявить о нарушении
Генадiе,я думала i(менi трошки соромно,але)
не зовсiм эрозумiло з оманами. девясил или обман?
у самому розпалi лiто,
куди нi глянь,вiрують квiти,
такi яскравi,рiзнобарвнi,
про них ми мрiяли у травнi.
хоч лiто чудове наше око й милуе,
вiд спеки стомилися,хай вже минуе.
прохолода най прИйде бажАна,жадАна.
милуватимуть очi квiтучi каштани.
а там i зима вкрие все бiлим снiгом.
й ми будемо знов сумувати за лiтом.
дуже приемно познайомитися,вашi вiршi менi подобаються.
з повагою,Галина.
Галина Климентовская 30.07.2010 02:25 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.