Так хочеться заплакати від болю,
Та ти навіть не знаєш мене,
Моє серце стомилось від бою
На який обрекла я себе.
Боротьба між душею та серцем,
Нічия, як завжди нічия…
Ти на поклик мій не озирнешся,
Не твоя, я , нажаль, не твоя.
По пустелі зі смутку й печалі,
В океані страждань і розлук.
Та мене ти нажаль не впізнаєш
В лабіринті із вічності й мук.
В небесах не засяю зорею,
Що для тебе впаде до землі,
Ти ідеш тепер поруч із нею.
Не твоя. Ти навіки не мій.
незнайомому
© Copyright: Юлия Кириленко, 2010
Свидетельство о публикации №110021504083
Свидетельство о публикации №110021504083
Рецензии