Негода знову. Знову сніжна злива.
І парасоля не поможе тут.
Замерзло тіло?! Хай. Душа застигла
І серце скоро вічні льди скують.
Хай скаже хтось:"Чекай, весна настане!
Весняне сонце з серця зтопить лід."
Я сподіваюсь, що кохала не в останнє.
Та кожен раз все важче криги гніт.
Все важче й важче серцю в щастя вірить,
І відкриватися назустріч почуттям.
Сніги давно мої зламали крила...
Я тут в снігах. Моя любов десь там...
Снежный ливень
© Copyright: Ядвига Ясенева, 2010
Свидетельство о публикации №110021502600
Свидетельство о публикации №110021502600
Рецензии
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.