Під закритими очима
Мої очі мокрі-мокрі,
За закритими дверима -
Серця дотики холодні.
Розтіклися по підлозі
Чорні струмені скорботи
Я кричу до тебе: "Де ти?"
Я шепочу тобі: "Хто ти?"
Ти мовчиш...Тобі так треба,
А мені болить ця тиша..................
Я сягну руками неба,
Тільки щоб не чути більше.
Ріже зір мій чорна постать,
По стіні блукають тіні,
Думка ніжно лине в простір,
Віддаляється й тьмяніє.
Розімкни свої долоні,
Відпусти мене на волю
Тихим ехом десь у скроні
Переплутаєш паролі.
Я розбита й розіп'ята
Повернуся рано вранці...
І до ванної кімнати,
Змити бруд пекучий з пальців.
Очі од дощу набрякли,
Пучки пальців посиніли -
Мені досвіду забракло
Врятувати свою силу.
Відімкну я скриньку з серцем
Й залишу на підвіконні...
Хай його шматують круки,
Що завжди на кров голодні!
П дсв доме
© Copyright: Нася Хэпи, 2010
Свидетельство о публикации №110021306758
Свидетельство о публикации №110021306758
Рецензии
Кричишь в пустоту
и станешь немым...
а сердце мечтало
что будешь ты с ним...
Ольга Лойко 13.03.2010 19:58 • Заявить о нарушении
и станешь немым...
а сердце мечтало
что будешь ты с ним...
Ольга Лойко 13.03.2010 19:58 • Заявить о нарушении