Ось майданчик з фонтаном...
Скам'янілі де кумкають жабки
І розкішна вербичка
Споліскує віти щодня...
Я у платті з воланом,
Дитяча фігурка незграбки...
І попереду ще
За майбутні помилки платня...
Обережно спущу
У фонтан ненатруджені ніжки -
У зеленій водичці
Враз личко своє пізнаю...
І не знаю чому,
Задивившись у дальні доріжки,
Ця плакуча верба
Так оплакує долю мою...
Ой, залишу фонтан!...
Жабкам кину причини каліцтва...
І вкарбується в серці
Недитячий, сполоханий щем,
Цей маленький фонтан,
І найперше душевне сирітство,
І плакуча верба,
Закосичена долі дощем...
Свидетельство о публикации №110021303249
С нежностью Марго
Маргарита Метелецкая 25.07.2010 00:24 Заявить о нарушении