Крылья
КРИЛА
Прагла бути Янголом, та обламали крила,
У Пекло не впускали, - гнали її палицями,
Та жорстоко топтали обламані ті крила,
Жартували, риготали, не прагли допомогти!
Вона й плакала, і ледь чутно вголос молилася,
І напивалася до заходу сонця в шинках,
І вправлялася в мистецтві стати стервозною,
У гламурі прози або дівочих невмілих віршах!
Вона намагалася, - багато чого превстигнула,
Всій "соціум" її боготворив, -
Глумую дівчинку зі звичкою суки - стерви,
А ангела..?, саме той «соціум» у ній ангела - убив!
Свидетельство о публикации №110021200933