Моральний кодекс. Стаття 4. Вишання локшини на

МОРАЛЬНИЙ КОДЕКС. Стаття 4. Вішання локшини на вуха.

Мене дратують всі програми,
Які з дешевим тягарем,
Коли настирливі реклами
Пищать нестерпним комарем.

Мене шокує слово "спробуй",
Уже була така одна,
Коли послухала неробу
І сім родила раз вона.

Коли крилате синє диво
Реклама тикає під ніс,
Коли юнців зовуть на пиво,
Щоб потім в памперси піс-піс.

Немов не люди, а кишені,
Спитай що небудь, всюди "ні",
Давайте гривні чи зелені,
Заявки нові, ті ж пісні.

Коліна російські від Али,
Постійне "сумно аж за край",
Шарманщик Басков небувалий,
Що безкоштовне, те продай.

Дарма, що Алочка чванлива
Фінальні любить лиш млинці,
Дарма, що Софка не вразлива,
Співає в черзі і в кінці.

І буде бренькати шарманка
Від четвергів і до серед,
В суботу знову парижанка,
На жаль я знаю наперед.

А Лорак де, про неї мрію,
І Білик зникла, а куди?
Забудь Бурмаку щей Марію,
І Павлік щез із Шику в дим.

Алегрова вже вище мами
І жити курку вчить яйце,
Малинін бродить берегами
І згадує її лице.

Ганять Наташку з голуб'ятні,
В парку дражнити голубів,
Любе про подвиги комбатні,
Нагодували до зубів.

Тому жаліється Ротару,
Що сумно, сум хвостом виля,
Бо доять нас, немов отару,
А кормлять нас, немов ципля.

Бюджет простий - товару мало,
Зіркам зелені винь-дістань,
Чим тонше витратили сало,
Тим більше бабок від вітань.

Який дешевий і багатий
Під Новий рік матеріал!
Вже буде грощі чим вітати,
Посунься мильний серіал.

Солодка фея міс Чорнобиль,
Де спонсор Ольги - Парадіс,
Можливе й неможливе зробить,
Щоб їх прибуток ріс і ріс.

Та нам такі дай передачі,
Слухач що просить, те й звучить.
І то без коштів і без здачі.
І то тепер і в ту же мить.

В комп'ютер йду і в караоке,
Бо тут вільніше від реклам,
Життя в комп'ютері високе
І в караоке лізу сам.

Я не люблю сучасні кліпи,
Де мерехтить все, як маяк,
Мої два ока не осліпли,
Та збордовіли, як буряк.

Бо кількість кадриків в хвилину -
Утричі більша, ніж в кіно,
Подивимось отак годину
І наші очі вже лайно.

А око де у Мінздоров'я?
А в Запорожця де мотор?
Здаю із вени вранці кров я,
А там із кліпів світлофор.

А око в кліпі ой здорове!
Співачка сіла в унітаз!
А око вже, немов в корови,
Співачка дується на нас.