Обрiй...

Темніє обрій, сум душі в криницях
Малює тихо крилами сюжет.
Барвистих пелюстків кашне-мольберт
На вікнах моїх радощів... Обличчя

Цвіте весняним маревом, як зграя
Вогнів нестримних. Шелестом вітрів
Все буде тільки так, як ти хотів;
І я, любов благаючи, зникаю

В мереживі блакиття... Серце знову
Тебе чекає в розквіті лілей.
Мене Ти цілував у квітах фей,
Знайшов тоді неначе випадково.

Темніє обрій, ллється пісні хвиля
Усе мені здається тінню слів.
Але шепочу: - Все, як ти хотів,
Мій вірний, незбагненний, моя доля...


Рецензии