Сторiнка мого життя

Це був самий найгірший тиждень в моєму житті
Я був замкнутий в своїх чотирьох стінах
В голові путались думки,
А серце було готове вирватись з грудей
Щоб хоч хвилину перепочити.
І в цей момент я зрозумів що таке кохання.

А що таке це кохання?!
Букет квітів,поцілунки,секс
Чи порізані вени,серцевий біль і смерть!
Я марно старався найти відповідь на це дурне питання.
Тримаючи в руках твою фотографію
Намагався відігнати дурні думки.

Намагався додзвонитися до тебе
Але у відповідь чув затяжні гудки виклику.
Переповнювало бажання піти напитись
Але я тримав себе в руках
Само обманюючи що завтра все буде добре,
Хоча завтра настане такий же сірий день.

Чергову хвилину я лежу на ліжку і рахую сніжинки
Які тихо падають за вікном.
Хотів заснути щоб згаяти час,
Але таке враження що все було проти мене
Навіть сон хотів покатувати мою свідомість
Щоб насолодитись моїм стражданням.

По скоріше хотілось від цього втекти.
І треба було мені того кохання
Жив собі без нього і радів життю,
Але настав перелом і кохання наче прокляття
Звалилось мені на голову,
Пронизуючи мене до самого серця.

Сьогодні другий день моїх тортур
Хоча почуваю себе краще чим минулого разу,
Але безсонна ніч дається в знаки
Сили покидають моє тіло.
Я знову лежу на ліжку і слухаю музику
В надії що вона промиє мені трохи мозок.

Зібравши телефон який я розбив об стіну
Пішов на прогулянку.
На дворі жахлива погода,і таке ж твориться в моїй душі
Стояв і дивився на холодне озеро,
І тут мій спокій потривожив телефонний дзвінок
Який пролунав як вибух.

Дзвонила не Ти,а зовсім інша дівчина,
Зав’язалась приємна розмова:

-Привіт
-Привіт
-Як в тебе справи,як поживаєш?
-Та так потихеньку.Тай життя не увінчується успіхом!
-Чому такий сумний,що сталось мацьопа?
-Нічого все добре і життя *прекрасне*!
-Ні щось в тебе сталось,а давай зустрінемось і погуляєм!
-А я вже гуляю!
-Та??!!Де??
-В парку,хочеш то приходь!
-Добре щас буду!

На цьому закінчилась розмова і почалось очікування
Я в принципі нікуди не спішив.
Чекати довго не прийшлось,ти прийшла за п’ять хвилин
Привітавшись ще раз ми пішли круг озера.
Сніг продовжував налипати
І було важко йти проти вітру.

Зав’язалась приємна розмова
В ході якої виявилось що між нами багато спільного.
Було вже пізно і прийшлось прощатись
Провівши тебе додому я хотів вже йти
Але мене щось стримало,
І я догнав тебе щоб поцілувати.

Знову безсонна ніч
В цей спокійний час я обдумував свій вчинок
Бо не міг забути цей поцілунок.
Наступного дня я запросив тебе на зустріч
Яка вже була іншою
І щось мені підказало що я знову закохався.

Але навчений гірким досвідом
Я не спішив давати волю почуттям.
Вдававши що це просто захоплення
Продовжував ставився до тебе як до подруги.
Хоча після тривалого часу я переконався що ти мене кохаєш
І випивши шампанського вирішив ризикнути.

Наступного дня я купив квіти і пішов до тебе
Ти була приємно шокована побачивши мене з квітами
Запросивши мене до себе я не гаяв часу і розказав про свої почуття,
І палко почав тебе цілувати.
Такою щасливою я тебе ще не бачив,
В цей момент я зрозумів що і своє щастя я найшов.

Нарешті я найшов відповідь на своє питання
Бо нарешті найшов це кохання і відчув його в своєму серці.
Минуле я тепер згадую як страшний сон
Який мучив мене цілу вічність
А кохання було ближче чим я думав
Просто не помічав його!