МОРАЛЬНИЙ КОДЕКС. Стаття 2. Антивиховання.
Але не довго сонце гріло,
Бо у общазі - дим і гам
І запекло, почервоніло,
Общагу Африці віддам.
Я не люблю, як вуха терпнуть,
Коли не вчать своїх дітей,
Які пищать про гру нестерпну,
В присутності чужих дверей.
І не люблю погану звичку
Кричати на своїх дітей,
Немовби на якусь теличку
В присутності своїх гостей.
Коли сюсюкає в коляску
Солодка мамця, як буфет,
Дитя зросте на бозю ласку
І сказе: -Сьо цє льогопед?
-Коли почати виховання?
-Ще від зачаття в перший вік,-
Казав Антон на запитання,- *)
Пісні співати у живіт.
*) А.С.Макаренко.
Моральний кодекс. Стаття 2. Антивиховання
© Copyright: Иван Здерчук, 2010
Свидетельство о публикации №110021009201
Свидетельство о публикации №110021009201
Рецензии