трохи з ранiшнього...
Роздвоєння чи єдність
Що за ласка
Летить у безвість Світу течія
Так хочеться пробити Стелю
Викормлює Авто маленьке Левеня
У нього стали металеві кігті
І шерстка стала металева
В природнього живого Лева
Так хочеться знайти земне те Небо
Сидять Страшки і Страхи на вухах
Жують лапшу що виготовив італієць
Жага до високорівневого адреналіну впала
Був вибухнув колись і десь і якось реактор на ЧАЕС
Там 2+2 мільйони років період піврозпаду
Так хочеться непам’ятать про Стронцій
У краплі воску цілий світ
А гуща кави розказала казку-реальність
Рука забула показати хіромантію
У церкві душ вже догора свіча
Так хочеться прокинутись від Сну Гадання
Акумулюється життя
Знаходяться нові джерела
Все вийшло із світо-почуттів першооснови
Боятись
Бо знати не знаючи це є
Так хочеться відчути Віру
Та й знати треба вміти
Свидетельство о публикации №110021002589
Нам врешті решт тихенько набрида
І полумя і довгожданний спокій...
Ми диваки... В світогдяді відваленого Я...
І в погляді Безмежності високім...
Виктор Дульчак 11.02.2010 00:47 Заявить о нарушении
Ми диваки
А як інакше?
тільки так...
Катерина Гвоздева 11.02.2010 15:00 Заявить о нарушении
ми - диваки!
ми - інші, хоча й не афішуємо цього!
нам просто треба все: і творчість і кохання, емоції й переживання...
ми дивакий
й по-іншому ніяк
хай буде так...
і хай не набрида...
бо вічність - це хода...
питання: куди?
Катерина Гвоздева 11.02.2010 18:37 Заявить о нарушении