трохи з ранiшнього...

Від мене відвалилось Я
Роздвоєння чи єдність
Що за ласка
Летить у безвість Світу течія

Так хочеться пробити Стелю

Викормлює Авто маленьке Левеня
У нього стали металеві кігті
І шерстка стала металева
В природнього живого Лева

Так хочеться знайти земне те Небо

Сидять Страшки і Страхи на вухах
Жують лапшу що виготовив італієць
Жага до високорівневого адреналіну впала
Був вибухнув колись і десь і якось реактор на ЧАЕС
Там 2+2 мільйони років період піврозпаду

Так  хочеться непам’ятать про Стронцій

У краплі воску цілий світ
А гуща кави розказала казку-реальність
Рука забула показати хіромантію
У церкві душ вже догора свіча

Так хочеться прокинутись від Сну Гадання

Акумулюється життя
Знаходяться нові джерела
Все вийшло із світо-почуттів першооснови
Боятись
Бо знати не знаючи це є

Так хочеться відчути Віру
Та й знати треба вміти


Рецензии
І в єдності... і в тузі одинокій
Нам врешті решт тихенько набрида
І полумя і довгожданний спокій...
Ми диваки... В світогдяді відваленого Я...
І в погляді Безмежності високім...

Виктор Дульчак   11.02.2010 00:47     Заявить о нарушении
дякую =)
Ми диваки
А як інакше?
тільки так...

Катерина Гвоздева   11.02.2010 15:00   Заявить о нарушении
ми - так!
ми - диваки!
ми - інші, хоча й не афішуємо цього!
нам просто треба все: і творчість і кохання, емоції й переживання...
ми дивакий
й по-іншому ніяк
хай буде так...
і хай не набрида...
бо вічність - це хода...
питання: куди?

Катерина Гвоздева   11.02.2010 18:37   Заявить о нарушении