Лина Костенко. Пусть будет пухом...

Перевод с украинского

Пусть будет пухом. Лёгкостью пера.
Пусть будет вечно. Памятью пресветлой.
Наш белый свет – берёзоньки кора,
По чёрным дням подбеленная кем-то.
Сегодня снег идти уж собрался.
Сегодня осень поперхнулась дымом.
Пусть будет горько. Памятью о вас.
Пусть будет светом, памятью предивной.
Пусть не разбудит горя телефон.
И не согнать печаль письма листами.
Легко пусть будет. Это был лишь сон,
Что чуть коснулся памяти устами.

Страшит меня калейдоскоп.
 
В миг этот о спасенье кто-то просит.
Кого-то смерть ударила, как гром.
Крушенье корабля.
Горят Галапагосы.
Звезда-полынь нисходит над Днепром.
Там взрыв.
А там вулкан.
Развалины.
Погибель.
Кто целится.
Кто пал.
Кто молит:
«Не стреляй!»
Не знает сказок уж Шехерезада.
И Лорелей над Рейном не слыхать.

Летит комета.
Тешится дитя.
Улыбки страхом с лиц ещё не стёрты.
И счастье жизни, благостью светя,
Сияет на всемирной жатве смерти.

Кромешна магия ночи!

Не чудо это – чад, страшит любовь такая!
Магическая ночь, ответь мне гласом рек!
Тревога эта, нежность, мечта о дивном рае,
Где счастье без греха - возможно ли навек?
Мы озарения свои нечаянно теряем.
Душа устала от метаний, извелась.
Останься дивным мир, тебя я заклинаю!
Магическая ночь, я слушаю твой глас.

***
Хай буде легко. Дотиком пера.
Хай буде вічно. Спомином пресвітлим.
Цей білий світ — березова кора,
по чорних днях побілена десь звідтам.
Сьогодні сніг іти вже поривавсь.
Сьогодні осінь похлинулась димом.
Хай буде гірко. Спогадом про Вас.
Хай буде світло, спогадом предивним.

Хай не розбудить смутку телефон.
Нехай печаль не зрушиться листами.
Хай буде легко. Це був тільки сон,
що ледь торкнувся пам'яті вустами.

Страшний калейдоскоп:
в цю мить десь хтось загинув.
В цю мить. В цю саму мить. У кожну із хвилин.
Розбився корабель.
Горять Галапагоси.
І сходить над Дніпром гірка зоря-полин.
Десь вибух.

Десь вулкан.
Руйновище.
Заглада.
Хтось цілиться.
Хтось впав.
Хтось просить:
«Не стріляй!»
Не знає вже казок Шехерезада.
Над Рейном не співає Лореляй.
Летить комета.

Бавиться дитя.
Цвітуть обличчя, острахом не стерті.
Благословенна кожна мить життя
на цих всесвітніх косовицях смерті!
Чорна магія ночі
Це не чудо, це чад, мені страшно такого кохання.
Чорна магія ночі, скажи мені голосом рік —
ця тривога, ця ніжність,
незатьмарений рай без вигнання,
заворожене щастя,— чи буває таке навік?
Що з осяянь своїх ми щодня непомітно втрачаєм?
Як сахається розум! Втомилась душа від шулік.
Заклинаю тебе, будь навіки мені незвичайним.
Чорна магія ночі, скажи мені голосом рік.