Яничар

В соавторстве с Татьяной Гарда (http://www.stihi.ru/cgi-bin/login/page.pl)

Ти міняв коней на переправах,
Ти у друзях бачив ворогів,
Ти ганявсь за золотом і слава
Йшла по тебе до високих гір:
Про твою удачу і гординю,
Про твої незвідані шляхи.
Ти не знав ні роду ні родини,
Ти не знав, хто є твої батьки.


Яничар! - і застигає кров у жилах,
Яничар! - і ріки крові потекли.
Яничар! - і заридала Україна,
яничар! - слуга Аллаха на землі.


Ти був кращий воїн серед інших,
Ти не знав ні жалю ні страхів.
Полонянок гнав ти з України
Для султанів, беїв і ханів.
По далеким заходам і сходам
Ріки крові за тобой текли.
І прокльони, стогони і нині
Покривають всі твої шляхи.

Яничар! - і застигає кров у жилах,
Яничар! - і ріки крові потекли.
Яничар! - і заридала Україна,
яничар! - слуга Аллаха на землі.

Тільки що за смуток огортає
Твою буйну голову, коли
Думка знов в дитинство повертає:
Бачир білу хату і сади.
Наче знову бачиш рідну матір,
Чуєш крик поруганих сестер,
І себе - маленького хлопчину
У сідлі чужинця поперек.

Яничар! - і застигає кров у жилах,
Яничар! - і ріки крові потекли.
Яничар! - і заридала Україна,
яничар! - слуга Аллаха на землі.