За що ми платим, любі друзі,
Тривалістю свого життя?
Чому на зміну темній смузі
Світла не йде із забуття?
Як не одне, то інше лихо,
Неначе влада з яничар.
Чому для нас найкращий вихід,
Комусь заплачений хабар?
Земля прекрасна і родюча.
Нація лагідна, не зла.
Забрали дріт уже колючий,
Тай хрест стоїть вже край села.
Чому ж з села того хлопчина,
Злетівши і діставшись хмар,
Геть забуває доброчинність
Стаючи в лави яничар?
Та скільки ж буде “ще не вмерла”?
Каліка, в комі? Відключіть!
Як бог поверне то поверне,
А ні, на органи купіть.
Одним хай Крим, для відпочинку,
Іншим метал і чорнозем.
Так розберем свою хатинку
Тай по всім світі розвезем.
Не буде як колись в проклятті:
Нема країни-люди є.
Буде як кажуть в Закарпатті,
Що і людей уже “Не є!”
Не!
© Copyright: Сергей Заграбайло, 2010
Свидетельство о публикации №110020502855
Свидетельство о публикации №110020502855
Рецензии