Дитяч страхи

Чомусь так холодно лишатись в темноті.
Набиті склом колись сльозливі очі.
І пью цей холод знову в самоті,
Самотні знову мої зимні ночі.
 Буває так : колись відпустиш сум,
 І в двері радість і життя стріляє.
 Відчинить їм печаль майбутніх дум,
 Й бажання йти у щастя враз зникає.
 Колись торкнется мого серця сіра мла -
 Відчую, що і серця враз немає.
 Біля дверей стоїть поки печаль одна,
 І йти вперед чи йти в пітьму - незнає.
Чомусь так страшно залишатись у зірках -
Навколо світ і радості проблиски.
В душі моїй завжди співає страх,
Як та константа змін небесних дисків.


Рецензии