Чому моє життя так негараздо склалось?..
Кохання відцвіло, мов білий маків цвіт.
Але воно було. А що ж тепер зосталось -
В одинці провести життя до скону літ?
Як вранішня роса, що в сонячнім промінні
Яскраво виграє, неначе діамант -
Бринить моя сльоза...О, Боже, дай терпіння -
Коханню я віддам всю силу, весь талант!
Ще трохи потомлюсь, придавлений журбою...
Не знаю, де знайду, в яких його краях.
Кохання віднайду - пробач - та не з тобою-
А тій віддам, кому потрібен буду я!
Кохання вiднайду...
© Copyright: Пономаренко Владимир, 2010
Свидетельство о публикации №110020402742
Свидетельство о публикации №110020402742
Рецензии
Прекрасний вірш, Володимир! Щиро вдячна! З ніжністю Марго
Пропоную замість слова "негараздо" - такого нема! - "незугарно" - зміст
повністю співпадає!!! (є слово - негаразд)
Маргарита Метелецкая 08.07.2010 10:24 • Заявить о нарушении
Пропоную замість слова "негараздо" - такого нема! - "незугарно" - зміст
повністю співпадає!!! (є слово - негаразд)
Маргарита Метелецкая 08.07.2010 10:24 • Заявить о нарушении
На это произведение написано 7 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
