Хто сказав, що злий Бабайко?
Хто такого набалакав?
Я не злий! То тільки байки! -
Наш Бабайко гірко плакав.-
Я лише хотів пограти
Трішки в жмурки з дітлахами.
Стали всі чомусь лякатись
І від мене повтікали.
Я лише хотів послухать
Казку на ніч біля ліжка, -
Тільки-но навострив вуха,
Як жбурнули в мене книжку:
"Ой, рятуйте! Що за нечисть!
Геть іди, страхіття ночі!"
Я зітхнув, понурив плечі
І подався - світ за очі.
Всюди, де мене побачать,
Всі лякаються й тікають.
Неслухняних та ледачих
Іменем моїм лякають.
Люди добрі, розтлумачте,
Що я вам зробив погане?
Якщо винний, то пробачте!
Поясніть, у чому саме?"
_________________________
Йшов Бабайко наш самотній.
Місто. Ніч. Вітрини поряд.
Плакав та зітхав. А потім
Раптом чийсь помітив погляд.
І побачив він такого
Що не можна і сказати:
Непригожого, страшного,
У сорочці скрізь пом'ятій.
"Ой, мабуть ти не тутешній.
Вигляд маєш геть свинячий!
Чого схлипуєш, сердешний?" -
Аж рапотово він побачив:
Це ж до себе промовляє,
Дивлячись у скло вітрини!
Неохайний вигляд має
Саме він. Оце новини!
Він побіг мерщій додому
Одяг чистий одягати,
Щоб не смів ніхто знайомих
Більш Бабайкою лякати.
"Ой, який же я кудлатий!
Чом раніше не казали?
Гребінця потрібно мати,
Щоб Бабайку поважали!"
______________________
Вже чистьоха наш Бабайка.
Він взірець, охайний хлопчик.
Він не злий, то тільки байки!
І товариш він хороший!
Свидетельство о публикации №110020105285