Мелодiя

Надежда Еременко
         

             В тім, що буде, мене не вини:
             За минулим жалю не буває.
             Чи ж винна я, що листя опадає
             І одлітають сни?
             Що високе буває нечасто,
             А єдине -- одну лиш мить?
             Не випитуй, для кого щастя --
             Як найглибше болить...

                Три кохання у мене було,
                Три любові в великому світі:
                Перша -- як дивний сон.
                Друга -- як темне вино.
                Третя -- як пісня, світла.

             В забуванні, у маренні, в сні
             Найтихіше -- струну розтривожить.
             Кожне слово моє -- то пісні,
             Дорогі -- як незайманий сніг.
             ...Лиш одного сказати не можу.


© Copyright: Надежда Еременко, 2010
Свидетельство о публикации №110020100401
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Надежда Еременко
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Надежда Еременко