Пролог

філософські теми в середині душі. хто пізнає мене? невже ти станеш в моїй душі білою трояндою, котра буде горіти на чорному фоні? я охоче пізнаю тебе, мила моя. ти цікава мені і дуже приваблива. я так хочу до тебе... ні, до нас обох.
так багато слів про кохання і так мало слів про нас.. ми є натхнення, натхнення нашої спільної душі, нашого розуміння внутрішньої природи, нашої. пізнати тебе, щоб було все добре. ась? маєш казати щось? юхууу!.. ти відкриваєш моїм очам червоні зорі небосхилу мрії. навіщо? навіщо хочеш стати "боніком", усім у моєму житті, та одразу ж ніким??.. риторичність?.. майже.
у пісні співається:"твої зелені очі.." так, мої. а твої котрого кольору? хто зна... так чи кохаю я тебе? о,ні.. і це не взнає ніхто, крім тебе. ти зрозумієш і закохаєшся, в мої стереотипні уявлення... у мою цвілу фотокартку дійсності... у чарівний світ ілюзії...

Пі.Ес. їх було двоє, а мав бути один.