Драми в жизни артистов бывают более серьезные, чем в кино...
...Він в ліжку лежить - два інсульти і рак,
Спливають останні години.
А серце палає вогнем його так,
Як може горіти в людини
Душа в каятті за провину страшну,
Яку не відкупиш за гроші.
І кликав він жінку кохану одну,
Бо йти, не позбавившись ноші
Пихатої зради, не міг в інший світ.
Тож шепітом тихим просив,
Щоб слова пробачення ясного цвіт
У світло його відпустив,
Що втратив він років багато назад,
Коли, через прагнення слави,
Себе загубив у незборенні вад
І вірну дружину позбавив
Під серцем носити жадане дитя
Можливості тихого щастя.
В надії прощення – він бивсь за життя.
Стомився... Зітхнув... Не діждався...
2010
Чекав Савелiй...
© Copyright: Александр Зубрий, 2010
Свидетельство о публикации №110013008683
Свидетельство о публикации №110013008683
Рецензии