Вернись вечірня зоре знову
І освіти дорогу пізню
Як повернутися додому
Не знала її доля грішна
Вночі світити буде місяць
А сонце руки обігріє
З мечем і у шоломі витязь
Там де живе її надія…
Айвенго… у тобі хоробрість
Оспівана у поколіннях
І серце дівчини ще довго
Боліти буде…і видіння
Її весь час беруть в обійми
Та образи середньовічні…
На неї сходить провидіння
І тіні рухає зустрічні.
А рицарський турнір – це подвиг
Утілений в броню і силу
Це ради тебе погляд – подив
Його ти серце полонила…
Айвенго
© Copyright: Лариса Опанасенко, 2010
Свидетельство о публикации №110013005314
Свидетельство о публикации №110013005314
Рецензии