28. 11. 2006г. - отключают русскоязычную трансляци
як паршиве кошеня
в нашу мову українську,
мне же русская - родня.
Я же к ней душою ближе,
что там - ближе - не разлить,
разве это ты не видишь?
Нет же, - надо запретить!
Я спокойно выбираю:
что мне слушать, с кем дружить,
не мешай же мне, родная
Украина моя, - жить.
Що дотепне - принімаю,
й без пихань - люблю,
але що мені вороже-
зразу одрублю.
Не нацьковуйте ж, огидні,
бідний наш народ;
краще б нас лишили злиднів,
був би й поворот.
До примирення й свободи,
до своїх висот;
а того, хто пхає в спину,
відсіче народ.
Чим, всміхнетесь, відсіче він?-
вибором своїм,
а де вкрай потрібно - стане
до плеча плечем.
Досить вже розводити
балачки-базіки,
бо нас нудить вже давно
від вашої пики.
Досить вже розводити
дурні теревені,
показали б на що здатні
оті супермені.
За діяльність господарчу
ставила б пятірки,
але всі ви заслужили
від бубликів - дірки.
Я своею, русскою,
пишу, как дышу,
ну а с украинскою
запросто дружу.
Отже ви не відсікайте,
мов дитя від неньки,
чим се може все скінчитись,
думали б гарненько.
Краще б на татарів
звели свій інтерес,
бо як Росія візьметься,
їй буде весь прогрес.
"Та де нам про татарів!"-
це ж сьогоденням - в нос!
Коли мине 100 років,
поставимо вопрос.
11.2006г.
Свидетельство о публикации №110013004255