Це гра така в життя і щастя
Нерівна…і кінця не має
Вернутись знову…і пропасти
Бо нас майбутнє відпускає
Де гра, а де життя…хто знає
Межі цьому немає точно
Минуле зовсім відступає
Нам холодно, а світ порочний
Повернемось - усе скінчиться
Обернемось – кінця не буде
А спробуємо зупиниться
Далекий крик печаль пробудить
Не схожа гра на поцілунок
А схожа на примхливий погляд
А болі –може це дарунок
Та їх немає з нами поряд
Не буде в грі цій переможців
І залишаємось стояти
На рингу…на обличчях подив
Ми учимось перемагати…
***
© Copyright: Лариса Опанасенко, 2010
Свидетельство о публикации №110013002864
Свидетельство о публикации №110013002864
Рецензии
Супер!
Ми мерзнемо серед пороків,
Межі між грой не відчуваєм,
Так живемо, минають роки,
Хай щастя ж нас не оминає!!!
Света Шелти 30.01.2010 12:01 • Заявить о нарушении
Ми мерзнемо серед пороків,
Межі між грой не відчуваєм,
Так живемо, минають роки,
Хай щастя ж нас не оминає!!!
Света Шелти 30.01.2010 12:01 • Заявить о нарушении
ДЯКУЮ СВІТЛАНА... ДУЖЕ ГАРНІ ЕКСПРОМТИ...
з повагою Лариса
Лариса Опанасенко 30.01.2010 13:14 Заявить о нарушении
з повагою Лариса
Лариса Опанасенко 30.01.2010 13:14 Заявить о нарушении