Лід на шибці вдень розтанув
Й зайчик сонячний крізь скло,
У люстеречко заглянув
І мене зігрів теплом.
Підморгнув блідій комашці,
Що проснулась на столі…
Свиснув я, заклав в рот пальці
Вслід за ним у двір злетів.
Біг, мов лань, через калюжі,
По льоду він поскакав.
Не зловили його й друзі,
Бо й на річці лід розстав.
Ну а я, як мокра курка,
Перед матінкою став.
- Де тебе носило, Шурко?!..
- День весняний здоганяв…
Весняний день
© Copyright: Петро Керанчук, 2010
Свидетельство о публикации №110012804975
Свидетельство о публикации №110012804975
Рецензии