Погода гарна, тихо всюди,
Пташки співають, сонце гріє,
Але туга спирає груди,
Від холоду душа німіє.
Лікує час – говорять люди,
Все забувається з роками,
Але чому стискає груди,
Чом серце штрикає голками?
Роки лікують лиш дрібниці,
Лиш не значне людське буття,
Велике ж, ніби у гробниці,
Все зберігають в майбуття.
І час від часу болі й туги
Кидають, щоб зробити пекло,
Страшним вогнем палити груди,
Щоб в ясний день життя померкло.
Погода гарна, тихо всюди,
Пташки співають, сонце гріє,
Але туга спирає груди,
Від холоду душа німіє.
2003 р
Погода гарна, тихо всюди...
© Copyright: Катруся Степанка, 2010
Свидетельство о публикации №110012801388
Свидетельство о публикации №110012801388
Рецензии